На Катерини в Україні відзначають Всесвітній день хустки. Тож увага до цього головного убору як до спадку прабабусі невпинно зміщується: хустка нині займає впевнене місце в гардеробі сучасної жінки. А вже в грудні наші молодиці влаштовують майстер-класи з хусткування, щоб долучитися до культурного спадку країни.
У нашому місті є чимало людей, спілкування з якими – фантастичне. Ми зібрали частину з них у світлиці Народного дому, де 8 грудня відбувся майстер-клас «Таємниці хусткування» за участю Оксани Рудавської та Любові Кузик. Учасницями стали жінки – лідери професійних спільнот закладів освіти Дрогобицької міської ТГ. Тож спілкування в колі чудових жінок минуло також фантастично!
Усе почалося з короткого відео від «Спадку» та прохання поділитися спогадами, які переносяться з покоління в покоління, наповнюють та дають життєдайну наснагу. Ці спогади ми склали в скриню, щоб наприкінці зустрічі з цікавістю прочитати, прокоментувати, доповнити й завмерти від розчулення.
Оксана Рудавська почала хусткувати. Здавалося б, знаєш автентичні способи – то й в’яжеш. Але це було ціле дійство: пані Оксана перемережила полотно спілкування історіями про виникнення хустки, про матеріали та способи оздоблення, про особливості кожного регіону. А пані Люба Кузик доповнила тему розповідями про пошуки автентичних строїв, заснування музею в Підгородцях, пригостила всіх смачною паскою та маслом, збитим власноруч.
З якою радістю пані Оксана та пані Люба розказували, як до них потрапив той чи інший виріб! Як делікатно зберігали, дбали та відновлювали!
Тож під час майстер-класу всі ми ставали свідками перетворення сучасної жінки на вічну берегиню свого роду. Адже стрій, який приміряла кожна, збирався не за день-два, а років йому – і до 150. Атмосфера була така, що, здавалося, за кожною стоять її бабці, прабабці, прапрабабуні. Бо ж то був не просто одяг і не просто хустки, то був такий природний образ, що не міг не пасувати. Кожна була – неповторна!
Ми дуже хотіли, щоб така зустріч була ковтком кисню для освітянок. Тож готувалися навіть до вимкнень світла, але нам пощастило. А ще пані Оксана ініціювала збір на тепловізор для ЗСУ, до якого охоче долучилися учасниці. Разом вдалося зібрати 2550 грн.
Майстер-клас закінчився, а почуття тихої радості, захоплення красою все ще з кожним. Таке не відпускає!
Наші жінки – ніби зійшли зі світлин, що були в загальній рамці на стіні бабиної хати – жива історія, свідчення неперервності роду. А ще краса у всіх проявах. Не той совковий штамп, що мав на меті збіднити і здешевити цінність етнострою, а КРАСА.
Дякуємо вам, неймовірно глибока пані Оксано! Дякуємо вам, пані Любо, за вашу невтомність, гумор, науковий підхід до справи збереження традицій. Дякуємо вам, дорогі наші люди. Що знайшли у вирі клопотів час на участь. А ще дякуємо за співпрацю Петрові Косу та колективу Народного дому.
Хустки різні, як українські жінки, і прекрасні, як наша земля. Як ми проносимо хустки через багато століть, так і землю свою збережемо навік.
