Педагог може допомогти багатьом – дітям, колегам, батькам. Але де йому самому брати ресурс для відновлення? Адже, не наповнившись, він не матиме що віддавати. Час канікул – чудова нагода для відновлення. Тож нижче вашій увазі перелік того, що варто зробити за час зимових канікул, аби в другому семестрі мати можливість працювати без надмірних внутрішніх втрат та додаткової втоми.
• Пам’ятайте про особистісні сенси.
Стрес та перенапруження призводять до того, що люди починають сумніватися у правильності своїх дій та рішень, або ж, навпаки, беруть на себе забагато відповідальності. Протягом воєнного часу такий дисбаланс у поведінці яскраво виражений, адже людина перебуває в умовах невизначеності та втрачає здатність контролювати ситуацію. Повернути баланс допоможе звернення до особистісних сенсів. Варто згадати, чому було обрано саме професію вчителя, у чому цінність такої діяльності, що в ній надихає та мотивує. Свої думки необхідно сформулювати однією-двома фразами, записати та розмістити на рівні очей у робочому просторі.
• Рефлексуйте.
Необхідно усвідомити, на які процеси та проблеми у професійному та особистому житті можна впливати, а які знаходяться поза зоною контролю.
У ході рефлексії варто відповісти на такі запитання:
• Які звички та практики добре працюють, приносять результат та наповнюють вас ресурсом в професійному та особистому житті?
• З якими проблемами ви зіштовхуєтесь, чи можете на них вплинути?
• Що для цього потрібно та які ресурси впливу ви вже маєте?
• Які ресурси для вирішення проблем ви можете залучити або які нові ідеї та способи використати?
• Трансформувати свою діяльність. Слід подумати над тим, як можна адаптувати практики навчання та викладання, аби зробити їх більш релевантними, ефективними та комфортними в теперішніх умовах. Наприклад, включити вправи для саморегуляції чи пошуку ресурсу в план уроку, дізнатися у класного керівника про нових учнів в класі тощо.
• Інвестуйте у професійні та особисті стосунки.
Включеність у спільноту, підтримка близьких та однодумців допомагають пережити стресову ситуацію, пов’язану з війною, крім того, соціальна підтримка допомагає відновити життєву безперервність. Варто розбудовувати коло своїх професійних контактів, долучатися до професійних спільнот та платформ обміну досвідом. Корисно приділяти достатньо часу спілкуванню з близькими та друзями, підтримувати емоційний зв’язок, піклуючись один про одного.
• Знаходьте час для відпочинку.
Через необхідність адаптувати навчальні матеріали та збільшення робочого навантаження межі робочого та особистого часу часто стираються, і переключитися стає все складніше. Варто змінювати види активності, знаходячи баланс між інтелектуальною працею та фізичною активністю. Слід визначити час, який приділяється тільки собі та близьким — це може бути декілька годин зранку та ввечері.
• Визначте та використовуйте ресурси для відновлення.
У ситуації стресу вміння поповнювати власні ресурси є найважливішим, тож потрібно прислуховуватися до себе і визначати джерела своїх ресурсів. Кожній людині притаманна власна унікальна комбінація ресурсів боротьби з несприятливими обставинами. Слід визначити, що допомагає відновити емоційну рівновагу: тілесні практики, заняття творчістю, читання, музика, спілкування,
прогулянки тощо та регулярно приділяти час цим заняттям.
• Розставляйте пріоритети та ставте чіткі цілі.
Кожного дня або тижня слід скласти перелік завдань для виконання (не більше десяти). Після цього важливо визначити пріоритетність кожного з них, сформувавши своєрідний «рейтинг» задач. На наступному кроці необхідно виокремити три найважливіших завдання та зосередити основні зусилля на них.
При формулюванні цілей важливо враховувати різні сфери життя та їх відповідність цінностям особистості. Формуючи власні цілі, варто пам’ятати, що вони повинні бути конкретними, вимірними, досяжними, актуальними та своєчасними.
• Хваліть та винагороджуйте себе.
Важливо навчитися відзначати свої невеликі та значні успіхи. Щодня та/або щотижня необхідно аналізувати прогрес у досягненні цілей, фіксувати основні моменти у записнику. Обов’язково слід винагородити себе за завершену
справу.
А ще пропонуємо вам декілька вправ.
Вправа «Шлях героя»
Ця вправа є арт-технікою, яка сприяє усвідомленню життєвого шляху, ролі та місця особистості у власному життєтворенні. Виконуючи вправу, можна опиратися на наведені нижче інструкції:
• Накресліть на аркуші паперу табличку розміром 2х3 клітинки.
• У першій комірці намалюйте своїх героя чи героїню. Можна додати ім’я, описати його суперсилу.
• У другій — місію героя, чому він вирушає у подорож, що кличе його до пригод.
• У третій комірці зобразіть перешкоду, яку має подолати герой чи героїня, щоб досягти своєї мети.
• У четвертій — промалюйте внутрішніх помічників, які підтримують героя/героїню.
• У п’ятій — зовнішніх помічників, що приходять на допомогу.
• У шостій комірці зобразіть фінал історії, завершення пригод.
Після того, як історію буде намальовано, бажано поділитися нею з іншими. Необхідно обговорити зображене, аналізуючи, які почуття викликала вправа, що допомогла зрозуміти. Варто зосередитися на тому, що герой чи героїня є художнім відображенням самого автора/-ки, тому місія, перепони, помічники і, власне, фінал розповіді можуть багато розповісти про якості особистості, яка їх створила.
Вправа «Малювання музики»
Ця вправа дозволяє задіяти одразу три сенсорних канали: візуальне сприйняття, слух і тактильні відчуття. Вона допомагає вивільнити емоції та візуалізувати їх. Для проведення вправи потрібно взяти аркуш паперу, покласти його горизонтально та скласти втроє, щоб утворилося щось схоже на конверт чи буклет. По черзі прослухати пісні гурту «GO_A» «Shum», гурту «Один в каное» – «Човен», Андрія Хливнюка і «The Kiffness» «Ой у лузі червона калина…».
Під час прослуховування музики необхідно зобразити кольоровими олівцями, фломастерами чи фарбами відчуття, які викликає кожна з пісень, у вигляді абстракції, використовуючи різні лінії, фігури, кольори у довільній формі. Для кожної наступної пісні слід використовувати нову частину аркуша. Корисно обговорити малюнки та емоції, які виникали протягом виконання завдання.
Вправа «Рецепт стресостійкості»
Ця вправа спрямована на консолідацію усіх ресурсів людини та їх візуалізацію. Результат її виконання — малюнок, постер, колаж, асамбляж, презентація, мудборд тощо — може бути використаний у подальшому для пошуку ефективного способу швидкого відновлення та заспокоєння. Завдання може виконуватися як індивідуально, так і в групі. Для створення креативного продукту слід виділити достатньо часу. Виконуючи вправу, можна опиратися на наведені нижче інструкції:
• Поміркуйте над тим, що дає підтримку у скрутні часи, може потішити та розрадити. Це можуть бути конкретні речі, дії та вчинки (прогулянка, обійми, подарунок другові і т.ін.).
• Створіть рецепт стресостійкості у вигляді творчого продукту будь-якого формату.
• Обговоріть роботи і прокоментуйте, що саме і як допомагає, у яких ситуаціях найкраще спрацьовує.
Джерело: посібник для вчителів закладів загальної середньої освіти «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни», розроблений Громадською організацією «GoGlobal» спільно з Центром «Розвиток КСВ» та експертною платформою Career Hub у рамках програми «Мріємо та діємо»
.