Сьогодні ти, мово нашого серця, линеш у світи з вимогою: «Ми, українці, були, є і БУДЕМО!»
Твоє слово – м’яке, як шепіт весняного вітру, але й гостре, як лезо козацької шаблі. Ти ллєшся мелодією пісень, що линуть над нашою землею, і гримиш вчинками українських захисників та захисниць, вкарбовуючи істину в історію.
Зі святом рідної мови, друзі!