Освітньо-пізнавальна екскурсія “Мандрівка містом педагогічного натхнення”, яка відбулася 5 червня 2025 року, стала цінною подією в контексті професійного розвитку керівників та педагогів закладів дошкільної освіти Дрогобицької громади.
Цього дня учасники пройшли не лише вуличками міста, а й сторінками його багатої історії та культурної спадщини. Вулиця Тараса Шевченка, колишня Панська, зустріла нас каштановою алеєю та аурою шляхетного минулого. Саме тут колись ходив Бруно Шульц — письменник, художник, який залишив по собі не просто твори, а особливу міфологію Дрогобича. Учасники екскурсії відчули цю атмосферу міста-метафори, де кожна будівля зберігає відлуння епохи.
Підйом на вежу міської ратуші дав змогу подивитися на місто згори — і ця перспектива відкрила не лише краєвид, а й глибше усвідомлення Дрогобича як освітнього та культурного простору. Погляд охоплював дахи, куполи, вулички, які зберігають у собі подих часу.
Біля пам’ятника Юрію Дрогобичу педагоги згадали про видатного українського мислителя, астронома, філософа, першого українця, який видав друковану книгу в Європі. Його постать стала для освітян символом високої місії — нести світло знань і гідності в усі часи.
Особливе враження справив костел святого Варфоломія — найдавніший храм міста, що зберігає готичну архітектуру та глибину духовної спадщини. Поруч — гасовий ліхтар, що символізує перше в історії гасове освітлення. Цей об’єкт став метафорою педагогічного покликання: запалювати вогник у серці дитини, нести ідеї, що просвітлюють.
Також згадали Івана Франка, який навчався у Дрогобичі. Тут визрівала його думка, формувалась громадянська свідомість, зароджувалась мова великої літератури. Цей зв’язок із постаттю Каменяра спонукав педагогів до роздумів про виховання покоління, здатного мислити, відчувати, творити.
Екскурсія була проведена пані Надією Старух, яка зуміла перетворити її на захопливу розповідь, сповнену історичної глибини, живої мови та щирості. Її подача — це не просто інформація, а театралізована подорож у часі, що відкрила нові горизонти сприйняття рідного міста.
Подібні заходи сприяють формуванню професійної ідентичності педагогів, підсилюють їхню мотивацію, збагачують методичну палітру через пізнання культурного контексту й дозволяють осмислювати освітню діяльність як частину великої місії — передавати дітям не лише знання, а й цінності, відчуття приналежності до своєї землі, своєї історії, свого міста.
