«Плекаймо серце і душу дитини змалку»

«Навчіть дитину піклуватись про тварину

і ви посадите насінину кращого людства»

В.Сухомлинський

Екологічна культура є однією зі складових феномену культури та загальної культури людства. Вона полягає в узгодженні діяльності людини, спрямованої на задоволення своїх безмежних потреб і розумінні необхідності збереження природи. Надзвичайно актуальною проблемою сучасної дошкільної освіти є формування природничо-екологічної компетентності, складовою якої є формування навичок орієнтованих на сталий розвиток.

Чим раніше розпочати виховання  екологічної культури, тим ефективнішим буде результат. Навчити дитину берегти природу, піклуватись про братів наших менших завдання закладу дошкільної освіти і родини.  

В рамках семінару-практикуму «Природничо-екологічне виховання  як складова освітнього процесу закладу дошкільної освіти» відбувся перегляд відкритого показу комплексного заняття з дітьми раннього віку «Подорож до зимового лісу», який провела досвідчений педагог Наталія Захаряк.

Провідною метою вихователя було презентувати форми і методи роботи з дітьми раннього віку щодо ознайомлення з природою та природними явищами. В ході заняття педагог презентувала цілу палітру сучасних технологій в роботі з найменшими здобувачами освіти: психогімнастику, мовленнєву розминку, вправи на розвиток мовленнєвого дихання та активного слухання літературного твору, психологічну вправу на розвиток дитячої уяви. Особливого емоційного забарвлення додав музичний супровід різних частин заняття, яке мало сюжетно-динамічну  структуру.

В ігровій формі діти закріпили знання про  основні ознаки диких тварин та особливості їх живлення в зимовий період. Малюки залюбки несли гостинці для лісових друзів зимовими стежками. В цій частині заняття Наталія Захаряк використала корекційну доріжку – напрямок слідів сприяв розвитку навичок орієнтації дітей в просторі.

Окремо треба наголосити на дуже вдалому створенню педагогом декорацій зимового лісу та підборі іграшок, які максимально відповідали зовнішнім ознакам тварин в природі. Це сприяло підтримці  інтересу до опису тварин. Діти залюбки називали їх та визначали чим ці тварини живляться. Для біленького зайчика малята принесли моркву, капусту. В кошику для руденької білочки – грибочки, шишки і горішки. Для ведмедика –  бочку меду. Але зробили вони це дуже тихо, щоб не злякати, не збудити лісових мешканців.

Ранній вік – найсприятливіший період у формуванні навичок піклування про тварин. Діти вчаться мислити, відкриваючи для себе властивості об’єктів не лише на власному досвіді, а й у процесі практичного мовленнєвого спілкування з дорослим. Це сприяє також розвитку наочно-дійового мислення та активізації репродуктивної уяви. Отже, в ранньому віці забезпечується поступове перетворення дитини на активного діяча в найближчому соціальному середовищі.

Людмила Разумна, вихователь-методист

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *