Учневі/учениці
Навіть якщо ти відносно спокійний, ти точно спостерігав, як хвилюються інші учні – брати чи сестри, сусіди, друзі. І це тебе наводить на думку: може, я легковажу? Яким буде цей рік? Або ти хвилюєшся, відчуваєш шалений неспокій. Правда в тому, що ніхто не знає, яким буде цей рік.
Але чи вперше таке з тобою? Чи не бував/бувала ти на порозі невідомості? Так, це завжди лоскоче нерви. Іноді раптово починають пітніти долоні, тремтіти ноги, паморочиться в голові. А ти лише зайшов/зайшла до класу.
Спробуй написати собі список того, що тебе хвилює. Успішність з математики? Дуже іронічні коментарі? Не знаєш, що сказати однокласнику, в якого батько на війні?
Важливо усвідомити, що з цим робити. Бо саме невідомість приносить невпевненість та страхи. Тож напиши з іншого боку списку план дій: як покращити знання з математики, як відстояти кордони в спілкуванні, як не поранити словом.
Якщо тобі надто важко самотужки реалізувати план дій, звернися до помічників – людей, яким ти довіряєш і які тебе підтримують. Краще помалу змінювати життя, ніж обходити труднощі. Так ти почуватимешся більш упевнено.
І пам’ятай: найскладніші ситуації здаються іноді безвихідними, але це не так. Закінчився ковід, який здавався нездоланним. Закінчиться й війна, бо історія показує, що всі війни закінчуються. І якщо ти хочеш зробити щось для перемоги, подбай про себе, доклади зусиль в навчанні та долучайся до справ, які об’єднують, гуртують коло твоїх товаришів.
А перед початком навчального року згадай краще про свої сильні сторони. Саме вони тобі допомагали у важких випадках. Не підведуть і тепер.
Вчительці/вчителю
Чи ви працюєте віднедавна, а чи маєте за плечима стаж у кілька десятиліть, серпень щороку провертає це з вами – в голові звучить заїжджена платівка неспокою. І ви наперед знаєте, що вона вимкнеться, як тільки у вересні все більш-менш увійде в звичне русло: внормується розклад, заповняться всі мислимі й немислимі таблиці, минуть батьківські збори. Та як дожити до цього часу, зберігаючи здоровий глузд?
Так, як і кожного року. Згадайте, що вам це вдавалося раніше. Навіть якщо перед всіма нами постали нові виклики, їх не варто недооцінювати, але й драматизувати не треба. Адже ви – люди, які впоралися з дистанційкою, які увесь попередній навчальний рік вчили, спускаючись в укриття посеред уроків. Чи було це легко? Аж ніяк. Але те, що здавалося неможливим, ви таки зробили. Зробили, повні переконання, що не зможете. Повні тривог, чи знайдете всі необхідні ресурси.
Тому з цього місця поговоримо про ваші ресурси. Про них треба дбати не лише влітку, прокинувшись на пів години пізніше звичного. Саме зараз, у це міжсезоння, перед дверима вересня треба особливо ретельно дбати про самого себе, щоб мати змогу піклуватися, вчити, спілкуватися, підтримувати.
Отже, сон: він має бути комфортним та повноцінним. Це запорука вашої працездатності та самопочуття. Якщо ви матимете ціль спланувати вчасний нічний сон, шансів на радісне ранкове прокидання більше.
Далі – ритуали та план на день. Цього варто дотримуватися хоча б задля повернення контрою над власним життям. Якщо робочі дні навантажені, то вихідні мають бути присвячені НЕ РОБОТІ, а насиченому приємними емоціями відпочинку. Любите копати картоплю? Підходить. Маєте ідею чкурнути в Карпати? Чом би й ні! Свіже повітря і рух роблять дива. А як не бажаєте дива, то просто відвідайте кілька сеансів масажу.
Жодна людина ще не розтягнула час хоча б до 25 годин в добу. Тож ви не зможете працювати більше, ніж 24/7. Ба, навіть 10/5, а краще 8/5. Тут мусите ранжувати справи за ступенем важливості й терміновості. Матриця Ейзенхауера вам в поміч.
Не панікуйте від того, що ваші учні все забули. Пам’ять дивовижна, вона поступово відновить матеріал після закономірного літнього забування. Але іноді пам’ять підводить ще й через безпекову ситуацію. Тому зважте на це. Перш ніж вчити, подбайте про безпеку максимально: повторіть алгоритми дій, пам’ятайте про важливість фізичних потреб, практикуйте на уроці психологічні хвилинки, руханки тощо. Це створить поле довіри та підтримки, тому навчальний результат буде вищим.
Ви – унікальні та важливі. Ви маєте джерела внутрішньої сили, які допоможуть вам мобілізуватися й зовні.
А тривога мине.
Батькам
Перед школою хвилюються всі – хтось злегка, хтось дуже сильно. Батьки особливо напружені, коли діти йдуть до першого, п’ятого, дев’ятого чи випускного класу: як воно буде?
За останні кілька років навчання ваших дітей дуже видозмінювалося. Ковід змусив заглибитись у цифровізацію, працювати в Classroom. Війна своїми спонтанними тривогами не раз коректувала ваші плани просто посеред дня. Навіть після звичайної «віруски» ваша дитина не зразу могла налаштуватися на робочий ритм. А ще блекаути, обстріли українських міст, екологічна катастрофа. І – будьмо відверті – іноді ставало зовсім зле. Руки опускалися, а навчання відходило на другий план. Але визнаймо також, що ви змогли впоратися з цим! У вас виходило. Звичайно, не все й не весь час. Та сьогодні ви як батьки значно сильніші й більш стійкі до випробувань.
То що ви можете зробити на початку нового навчального року, аби психологічно налаштувати власних дітей в такий складний час?
Перш за все, зробіть щось, щоб знизити рівень власної тривоги, який «зчитують» діти. Адже тривожні діти часто бувають в тривожних батьків. Спокійна родинна атмосфера сприятиме кращій адаптації.
Уникайте фраз типу «Чекай-чекай, підеш в школу, там тебе змусять бути чемним!», «Як ти в школі будеш вчитися, коли ти нічого не вмієш, а Петрик вже читає?». «Ти не хвилюєшся? Точно не хвилюєшся?», «Все, дитинство закінчилося! Тепер тільки вчитися, аж поки не виростеш». Саме підбадьорливі слова найрідніших людей є для дитини основою, на якій вибудується і впевненість у власних силах, і внутрішня мотивація.
Для дітей, які щойно стартують або змінили заклад освіти, важливо бачити клас, коридори, туалет, їдальню в закладі, де вони навчатимуться. Тому, якщо це можливо, виберіться на невеличку екскурсію. Так ваш школяр почуватиметься впевненіше у вересні, адже він вже це бачив. Доречним буде також обговорення дороги додому, можливих сценаріїв непередбачуваних подій (наприклад, мама затрималася), а також варіантів сніданків. Перегляньте з дітьми шкільне приладдя, погортайте підручники, обговоріть гардероб, основні правила та звичаї школи.
Важливо хоча б за два тижні до початку осені перелаштуватися на «шкільний» розпорядок дня. Починати можна зі сну: якщо ви звикли лягати дуже пізно, спробуйте вкладатися щодня на 15 хвилин раніше, аж поки не сягнете позначки «22.00 год». Що пізніше лягатимуть діти, то важче вставатимуть. Тож підіймайте їх також раніше. Не забувайте, що десятигодинний сон – то запорука стабільної роботи, спокійного настрою і міцного імунітету.
Хоч підлітки яскраво демонструють свою незалежність та дорослість, для них також важливе ваше розуміння викликів, пов’язаних зі складністю предметів, вибором вишу. Тому ультимативна «мотивація» типу «Тільки спробуй-но мені не здати НМТ!» лише шкодить. Краще сприяйте тому, аби дитина навчилася планувати робочий день оптимально.
Якщо є така можливість і бажання, влаштуйте зустріч з однокласниками, придумайте свої ритуали, що дозволять відчути зв’язок та єдність. Адже головне – то не вартість рюкзака, і навіть не ремонт у класі. Головне – родинна підтримка, яку можете дати тільки ви – батьки. Тому найкращим повідомленням від вас можуть стати такі слова: «Я не знаю, яким буде майбутній навчальний рік, і це трохи спантеличує. Але разом нам буде легше впоратися. Просто знай, що я з тобою. Знай, що ти можеш помилятися, і це також важливо. Знай, що насправді в кожному з нас є більше сили, ніж ми думаємо».
психолог центру Наталка Свойкіна