І Слово було Бог. Від Бога Слово.
Вплітаю серцем у вінок слова.
Струмком джерельним оживає мова
І дух тепла й Свободи ожива.
Болить душа за слово щогодини,
Й болітиме, допоки буду жити,
Одна в нас мова, як і Україна,
До скону буду лиш її любити!
Вона у піснях і в звичаях чудових,
В традиціях давніх дідів і батьків,
Зоря в синє небо веде веселково –
На мові вкраїнській ангелів спів.
І з ними ми разом колядки співали,
Колядка у серці ще змалку росте,
А скоро Великдень у рідному краї,
Й покличе гаївок нас слово святе.
Бо мова вкраїнська – колиска любові,
З колядок й гаївок, і з маминих слів.
В ній пісня й молитва і мрія казкова,
І битва за мир наших славних синів.
А миру усім, як повітря, нам треба,
Й Спаситель Перемогу принесе.
Тоді ракет чужих не буде в небі,
Як мова рідна буде над усе!
Бо мова моя лише Богу покірна,
В бою відчайдушна, незламна, звитяжна,
Соборна, велична, до щему вірна.
В окопах несхитна, могутня, відважна.
В коханні – цнотлива, хмільна і чутлива,
Любляча, ніжна і загадкова.
В слові дитячому жвава й грайлива,
Прекрасна й крилата моя рідна мова.
То ж, будем дітей наших свого навчати
По всій Україні – на Заході й Сході!
“Язик” всі забудуть – буде мова звучати –
Скарб найдорожчий Свободи народу!
Вихователь ЗДО 26 “Калинка” Марія Явір