3 грудня Україна відзначила 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Його називають мандрівним філософом, але сам він себе величав вар Савою (сином свободи). Його погляди на розвиток держави багато в чому перегукуються з сучасними подіями.
Григорій Сковорода залишив нащадкам феноменальну духовно-педагогічну спадщину, яка не втрачає свого унікального пізнавального, етико-виховного, естетичного значення і тепер, у період творення нової української держави, нової освіти.
Ювілею видатного українця було присвячено інтерактивні педагогічні читання «Йдемо за Сковородою…Піднімаємо вище прапор єднання українського народу!» в закладі дошкільної освіти №11 «Світлячок».
Під час заходу педагоги віднаходили на хмарі – портреті Сковороди зі слів, які характеризують його світову значимість, саме ті, які асоціюються у них з його постаттю. Працювали з анкетою «Пізнай себе…».
Відомо, що головним сенсом людського існування видатний філософ вважав самопізнання. Вихователям було запропоновано осмислити кожну з поданих цитат та обрати, який із запропонованих афоризмів суголосний з їхніми думками, позицією. Що пов’язує нас, сучасних українців, з людиною, яка жила декілька століть тому? Вважаємо, що ті самі довічні питання: життя, самопізнання, добро і зло, любов, дружба… Відповідями стали цитати, вибрані з творів українського генія.
Григорій Савич відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Кожний педагог, обираючи вислів Сковороди, обґрунтовував, як він відповідає їх власній життєвій позиції і викликам сьогодення.
Всі учасники заходу спільно пригадали найвизначніші етапи в біографії Г. Сковороди. Відбувалось це у формі вікторини.
Справжнім відкриттям для учасників стало знайомство з музеями пам’яток першочергового значення пов’язаних із життям та діяльністю великого українського філософа, поета, просвітителя Григорія Сковороди. Невимовно боляче відгукнулась в серцях педагогів інформація про те, що у Сковородинівці Харківської області у ніч із 6-го на 7 травня 2022 р. в результаті російських обстрілів було розбомблено музей Григорія Сковороди — чи не наймирнішої людини на землі.
Григорій Савич став зачинателем української байки, яку вважав вершиною мудрості. Попри те, що за життя його книги не виходили, люди самі шукали рукописи, переписували та цитували філософа. У 19 столітті його портрети часто можна було побачити в українських домівках. Під час педчитань педагоги слухали декламації творів великого філософа у виконанні народного артиста України Святослава Максимчука, а також переглянули мультфільми створені на курсах підвищення кваліфікації учителями образотворчого мистецтва, які проходили навчання на курсах підвищення кваліфікації кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО в жовтні 2022 року. Кураторка групи та ідейниця: Ольга Дмитрівна Михайлюк, старша викладачка кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО.
На завершення педчитань було розглянуто портрет Григорія Савича Сковороди, який створили до ювілею студенти Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця. Як портрет Тараса Шевченка у касці з щитом і шиною на плечі у буремному 2014, так і Григорій Савич у стильному пальто і джинсах крізь століття іде пліч опліч з українцями у буремному 2022-му. Його «філософія щастя» вже майже 300 років наповнює наші серця мудрістю не лише в Україні, а й у Європі та за її межами.
Хоча «рашисти-чудовиська» й зруйнували музей у Сковородинівці, та вони не вбили творчість Г. Сковороди і пам’ять про нього. Філософ і сьогодні з нами. Він бореться за торжество розуму, підтримує нас у важкі години.
